Галицька ощадна каса була найстарішою з усіх галицьких кредитних установ - вона була заснована завдяки ініціативі Крайових Станів у 1842 р., а відкрита 1 січня 1844 р. Головною метою було надання  кожному галичанину, особливо менш заможним верствам населення, можливості безпечного зберігання, опроцентування та збільшення заощаджень, що повинно було спонукати суспільство до працьовитості. Від 1843 р. Галицька ощадна каса містилась на вул. Маєрівській, 2 (тепер вул. Січових Стрільців) - будинок в глибині зображення, який можна зауважити між двома фінансовими установами. У 1889-1891 рр. на вул. Карла Людвіга, 15, на місці "Англійського" готелю за проектом відомого львівського архітектора, професора Львівської Політехніки Юліана Октавіана Захаревича була збудована ефектна монументальна споруда Галицької ощадної каси. Тепер тут розташований Інститут народознавства НАН України та Музей етнографії та художнього промислу. При проектуванні будинку розглядалася пропозиція створення пасажу, який би через головну браму, розташовану на вул. Ягеллонській (тепер вул. Гнатюка) провадив до Пасажу Гаусмана (тепер Прохід Крива Липа), однак її не було реалізовано. Праворуч - споруда  Празького банку, збудована у 1912 р. чеським архітектором Мацеєм Блехою, який удосконалив конкурсний проект львівських архітекторів Владислава Дердацького та Вітольда Мінкевича.