На зображенні - група сестер Марійної Родини та вояків, якими опікувалися сестри. Дія відбувається в палаті Резервного шпиталя Червоного хреста № ІХ на вул. Солодовій. <br>В центрі групи - типова фотографія "на пам'ять" - доктор Зенон Ленько, блискучий польський уролог, який під час війни залишався в місті та виконував обов'язки в шпиталі Червоного хреста. Оскільки на всіх фотографіях цієї серії присутнє його зображення, можна припустити, що доктор Ленько був головним лікарем Резервного шпиталю. Доктор Зенон Ленько, уролог за спеціалізацією, пройшов усі стадії в галузі охорони здоров'я - від лаборанта та асистента лікаря до лікаря Загального шпиталя у Львові (тепер медичний університет). Більше того, доктор Ленько був, по суті справи, "батьком" польської урології, саме він створив спеціалізований відділ для урологічних хворих, навчив цілий ряд спеціалістів високої кваліфікації.<br> Упродовж кількох днів між відходом зі Львова австрійських військ, але до того, як до міста увійшли російські війська, австрійський Червоний Хрест відкрив шість шпитальних павільйонів та кілька резервних. Можливо, це було так блискавично зроблено для того, щоб залишити у свому підпорядкуванні всі клініки Загального шпиталю, облаштовані найсучаснішим устаткуванням і не допустити розташування в цих лікувальних закладах російських військових шпиталів.<br> В цьому будинку від 1895 р. містилось Згромадження служебниць Серця Ісусова, створене в 1894 р. у Кракові каноніком краківської катедри, професором Ягеллонського університету єпископом Пелчаром. Згромадження отримало назву Товариство Терціарок Св. Франциска; сестри терціарки опікувалися незаможними хворими та людьми похилого віку. Згромадження містилося у Львові у власному будиноку на вул. Солодовій, 10, а згодом і в №6, де і був шпиталь. Можливо, сестри Марійної Родини допомагали терціаркам у догляді поранених. <br>Тепер в будинку на вул. Солодовій, 6 розташована середня загальноосвітня школа №37 Личаківського району з поглибленим вивченням французької мови.