Усні розповіді
- ID:
- 33600
- Опис:
-
Інтерв’ю з уродженкою і постійною мешканкою cела Бариш тепер Бучацького р-ну Тернопільської обл. Під час розмови присутня донька оповідачки, яка постійно долучалася до розмови, перефразовувала запитання, розширювала сказане матір’ю і додавала від себе. З огляду на вік оповідачка нарікала на вже погану пам’ять. Інтерв’ю розпочала детальні історія родини оповідачки. Жінка розповідала про сім’ю євреїв, яка жила неподалік, їхні заняття, навчання з їхньою донькою разом в школі. В часі окупації вона нетривало переховувала голову цієї родини, в хаті якого відтепер жила. Оповідачка була свідком розстрілів групи євреїв, які переховувалися в лісі; їх під конвоєм вели попри її хату. Окрема сюжетна лінія розмови – розправа українського націоналістичного підпілля над місцевими поляками, їхнє поховання на цвинтарі, переховування врятованих поляків у хатах українців, загострену взаємну ворожнечу. Жінка згадувала про польського землевласника, власника маєтку в селі, якого репресувала радянська влада, а майно розібрали місцеві жителі та згодом на потреби колгоспу. Наприкінці війни оселі загиблих і депортованих поляків заселили українці-переселенці з Польщі, йшлося про їхнє облаштування, взаємини з місцевим населенням і загалом повсякденне повоєнне життя мешканців села.
Запис було здійснено в Бариші. Інтерв’юерка – Марта Гавришко. - Колекція:
- Соціальна антропологія заповнення пустки: Польща й Україна після Другої світової війни
