Типовим засобом збору пожертв для потреб храмів були "цеголки" - поштові картки, які призначалися для жертводавців. На зображенні - проект, один з варіантів перебудови костелу Св. Станіслава. Вірогідно, поштівка була випущена з метою збору коштів під час відбудови 1910-1912 років. Костел збудований у 1400 році, римо-католицька парафія існувала вже у 1397 р. За традиціями середньовічного містобудівного плану костел розташували на куті (південно-східному)центральної площі Ринок. Цей храм був частиною укріплень міста і по периметру стін костелу існували бійничні отвори і кам`яна призьба для оборонців. При реставрації костелу у 1912 році (до святкування 500-ліття Ґрюнвальдської битви) ці кам’яні свідчення бойового минулого міста замурували. Відновлення та реставрація здійснювалися за переробленим проектом Юзефа Горнунга; автором здійсненого проекту був, вірогідно, Войцех Бреттнер. Тоді ж відбудували вежу, знищену в 1834 р., на якій у 1910 р. було розташовано меморіальну таблицю з чорного мармуру на честь 500-річчя Грюнвальдської битви з написом "Пам'ятка Грюнвальдська 1410-1910". Над входом до костелу в 1934 р. було розташовано меморіальну таблицю на честь 500-річчя смерті короля Владислава Ягайла з написом "Королю Владиславу Ягайлі в 500-літню річницю смерті виражає повагу грод Щирецький 31 травня 1934". Донині діючий костел Св. Станіслава - один з небагатьох римо-католицьких храмів Львівської області, який функціонував у радянські часи. Андрій Крижанівський.
