Місто відоме з початків ХІІ ст. (при в’їзді у Щирець зазначено дату 1131 рік, щоправда, не підтверджену архівними даними). Перша писемна згадка про Щирець у літописах датується 1126 роком, коли князь звенигородський Володимирко Володаревич і його брат, князь перемиський Ростислав Володаревич з’їхалися на нараду до Щирця, який лежав посередині їхніх володінь. Наприкінці XIV ст., після татарських руйнувань, місто Щирець розбудували на другому, низовинному березі ріки Щирки. У 1397 р. Щирець отримав від короля Владислава Ягайла магдебурзьке право. Центральна площа була забудована двоповерховими будівлями. До наших днів можна вгадати у підвищенні ґрунту, що у формі квадрату оточує площу Ринок та прилеглі вулиці, обриси міських укріплень. Обабіч оборонних споруд був облаштований рів з водою. У архівах Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького зберігається карта Щирця з 1915 року, на якій зустрічаємо назви Острів і Загородки. Львівській дослідниці, професору Національного Університету Львівська політехніка" Галині Петришин вдалося розшукати "йосифінську карту" Галичини, складену австрійським Генеральним штабом у 1779-1782рр., де знаходимо й тодішню карту Щирця. Як видно з умовних позначень, на карті чітко відображена ратуша, що знаходилася посередині ринкової площі, та саме місто, оточене земляними валами, позначеними чорними штриховими лініями, а навкруг зображень двох церков та костела нанесені кругові лінії, що означають мури, які мали ще й у цей час стратегічне значення. Андрій Крижанівський.
Ключові слова:
Площа Ринок, будинки. гужовий транспорт, загальний вид міста
