Місто відоме з початків ХІІ ст. Перша писемна згадка про Щирець у літописах датується 1126 роком. Наприкінці XIV ст., після татарських руйнувань, місто Щирець розбудували на другому, низовинному березі ріки Щирки. У 1397 р. Щирець отримав від короля Владислава Ягайла магдебурзьке право. На "йосифінській карті" Галичини, складеній австрійським Генеральним штабом у 1779-1782рр., чітко відображена ратуша та оточуючі її споруди. Центральна площа була забудована двоповерховими будівлями, значні руйнування під час Першої та Другої світових воєн змінили її архітектурний вигляд. У 1915 р. були знищені будівлі не лише у центрі міста Щирця, а й у приміському селі Острів (зараз вул. Острівська), де згоріли будинки навпроти теперішнього склозаводу. У с. Острів австрійська влада видала потерпілим селянам дерево, призначене на відбудову хат. Щоправда, фундаменти доводилося закладати власним коштом, отже у заможніших власників фундаменти виконані з каменю, а у бідніших – на кутах з цегли, а решту на дубових підвалинах. До І світової війни хати зводили "валькованими", як називають їх місцеві жителі Щирця із глини, перемішаної з соломою на деревяному каркасі. Нові ж були значно міцнішими й теплішими - із тесаних стандартних деревяних брусів. Андрій Крижанівський
