В'їзна брама-дзвіниця церкви Різдва Богородиці. Церква XVI ст. споруджена на узгір'ї, де, можливо, знаходився у ХІІ ст. Щирець. Після чисельних татарських набігів, пожеж та руйнацій храм відбудували тільки у 1662 р., а свій теперішній вигляд він отримав у 1892 р. Спочатку церква була трибанною, з деревяними куполами на кам’яних стінах, а після перебудови та реконструкції 1893 року, виконаної за проектом знаного галицького архітектора Василя Нагірного, вона постає однобанною. При реконструкції церкви у 1934 році за проектом львівського архітектора Лева Левинського встановили новий купол, а також усунули колишні вишукані арочні обмурування навкруг купольних вікон. Тоді ж було домуровано бабинець з тесаного каменю. Згодом в межах мурів, поруч з в’їзною брамою-дзвіницею церкви Різдва Богородиці, збудували приміщення дяківської школи. У ХІХ ст. вона вже не функціонувала, а споруда використовувалася для господарських потреб церкви.<BR><I>Андрій Крижанівський</I>.