Церква Різдва Богородиці XVI ст. споруджена на узгір'ї, де, можливо, знаходився у ХІІ ст. Щирець. Після чисельних татарських набігів, пожеж та руйнацій церкву відбудували тільки у 1662 р., а свій теперішній вигляд вона отримала у 1892 р. Спочатку церква була трибанною, з деревяними куполами на кам’яних стінах, а після перебудови та реконструкції 1893 року, виконаної за проектом знаного галицького архітектора Василя Нагірного, вона постає однобанною. При реконструкції церкви у 1934 році за проектом Лева Левинського встановили новий купол, а також усунули колишні вишукані арочні обмурування навкруг купольних вікон. Це простіше вирішення верху церкви порушило єдність композиції, закладеної архітектором В. Нагірним. Тоді ж було домуровано бабинець з тесаного каменю, що ще більше розбіглося з первісним проектом. Поряд з в’їздною брамою-дзвіницею церкви Різдва Богородиці в мурах згодом збудували приміщення дяківської школи. У ХІХ ст. вона вже не функціонувала, а споруда використовувалася для господарських потреб церкви. У 1915 р. її дах, як і частина мурів були зруйновані.<BR><I>Андрій Крижанівський</I>.