Храм Премудрості Божої, що на Чернечій Горі у Шевченківському гаю, має майже 250-річну історію.На північно-східній околиці міста простягається гряда невисоких заліснених пагорбів; назва цієї місцевості багаторазово змінювалася: Альнпеківський ліс – Кайзервальд – Шевченківський гай. Ідея створення тут скансена – музея народної архітектури просто неба належала багаторічному директору Національного музею Іларіону Свєнціцькому. У липні 1930 р. завдяки старанням митрополита Андрея Шептицького з бойківського села Кривки Турківського району привезли дерев’яну церкву XVIII ст. Цей дивовижний архітектурний шедевр збудував у 1763 р. невідомий народний майстер. На Кайзервальді «церкву поставлено зовсім докладно» народними майстрами Т. Джурином та П. Демковим при науковому нагляді Михайла Драгана. 7 липня 1931 р. о 9 годині ранку церква Св. Миколая монастиря отців Студитів була посвячена за греко-католицьким обрядом. У 1946 р. монастир був ліквідований; церква стояла пусткою 20 років, а в 1966 р. стала першим експонатом новоствореного Музею народної архітектури та побуту. Старовинний дерев'яний храм вражає відвдувачів музею довершеністю загальних форм, їх монументальністю, майстерною обробкою деталей. У 1990 р. церква Св. Миколая була повернута монахам-студитам УГКЦ, урочистим освяченням почався відлік нового життя відродженого храму Премудрості Божої. Олег Введенський
Ключові слова:
Церква Св. Миколая, Музей народної архітектури та побуту
