Загальний вигляд василіанського монастиря в Бучачі, розташованого на схилах гори Федір, на місці, де колись стояв костел Чесного Хреста. Монахи-василіани з’явилися в Бучачі у 1712 р. на запрошення власника Бучача Стефана Потоцького, який бажав мати у своїх володіннях освічене греко-католицьке духовенство. Центральною спорудою комплексу є церква Чесного і Животворящого Хреста, збудована на місці розібраного костелу у 1752-1761 рр. за проектом архітектора Шильцера у стилі пізнього бароко. До церкви у 1761-1771 роках добудували двоповерхові приміщення монастиря (ліворуч) і навчального корпусу школи (праворуч) за проектом відомого архітектора Гофмана, творця Почаївської Лаври. У 1804 році при монастирі отців василіян заснували гімназію, в якій навчалися відомі українські та польські діячі культури, літератури і мистецтва. Серед її викладачів були поети Юліян Добриловський, Іларіон Грабович, біолог Семен Труш. При монастирі існувала також торгово-реміснича школа. На центральній осі стіни розміщена кам’яна ніша з скульптурним зображенням Св. Онуфрія, знизу на верхній майданчик ведуть симетричні сходи. Нагорі, на платформі, стояла різьблена фігура Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії роботи невідомого скульптора, встановлена в 1818 році. Ліворуч від монастирських приміщень розташована вежа дзвіниці, збудована у 1849-1854 роках. <BR><I>Назар Кісь</I>