На поштівці зображена резиденція православного єпископа у Чернівцях. З 1873 року він був Митрополитом Буковини й Далматії, а також головою всіх православних віруючих Габсбурзької імперії. Вражаюча конструкція була побудована між 1864 та 1882 роками та замінила стару резиденцію, збудовану ще у 80-ті роки ХVIIIстоліття. Вона знаходится на пагорбі лицем до міста. В 80-х роках XIXстоліття вершина цього пагорба за садами Резиденції отримала ім’я Габсбургсхьоє (Habsburgshöhe). Рухаючою силою проекту був Єпископ Євген Гакман, а архітектором був Йосиф Главка з Богемії. Необхідна сума – 1,75 мільйонів золотих – надійшло переважно з фондів православної церкви Буковини (Griechisch Orientalischer Religionsfonds). Ансамбль, виконаний у мавритансько-візантійському стилі, складається з трьох крил, що оточують внутрішнє подвірря; це центральна єпископська резиденція, семінарія з церквою з лівого боку та монастир з правого боку. За резиденцією єпископа знаходиться великий приватний сад. В будинку були також розташовані православна семінарія, заснована у 1828 році, та теологічний факультет Чернівецького Університету, який приймав студентів з усієї імперії, південно-східної Європи та Близького Сходу. Після ІІ Світової Війни православна семінарія була закрита, єпископ переїхав до Румунії, а будинок, сильно пошкоджений під час війни, був переданий Чернівецькому Університету як основна будівля, чим він і залишається ще й досі. На поштівці також зображена вулиця, що веде до резиденції з центра міста. Спочатку названа Бішофсгассе (Bischofsgasse), пізніше отримала назву Резіденцгассе (Residenzgasse), зараз називається вул. Університетською. Маленька церква на передньому плані – це лютеранська протестантська церква, побудована у 1849 році архітектором Й. Енгельсом. Етнічно більшість протестантів у Чернівцях були поселенцями з німецьких земель, які оселилися у Буковині після анексії Австрією у 1775 році. Перший протестантський пастор приїхав до Чернівців у 1795 році. Перед І Світовою війною близько 5000 німецьких лютеран жили у Чернівцях, переважно в райноні Рош (Rosch). Після підписання німецько-раданської угоди у 1940 році біля 90.000 німців було „репатрійовано” з Буковини до Німеччини, що завершило історію німецького меншинства у Буковині. Радянська влада використовувала церкву як архіви; башта більше не існує. 
Гельмут Кусдат