В роки війни в прифронтовій зоні діяв Центральний авторемонтний завод – ремонтував поламані танки та автомашини. Потім він перебазувався до Львова, де розташувався на вул. Пєрацького, 7 (тепер вул. Залізнична). Після війни на його базі був створений завод газової апаратури. У 1948 р. на базі заводу газової апаратури розпочалося будівництво заводу автонавантажувачів. Завод, тоді він мав назву «Укргазапарат», нагадував напівкустарні майстерні. На початку були дрібні виробничі цехи: механічний, складальний, ливарний, емальовий. Загальна площа виробничих та допоміжних цехів складала усього 17.000 кв. м. 1949 р. експериментальний цех розташували у почищеному від бруду і мотлоху приміщенні (потім у ньому містилася лабораторія випробування металів). Поставили кілька старих верстатів: два токарних, два маленьких горизонтальнo-фрезерних верстати. Колектив цеху складався з 10 чоловік. 11 червня 1949 р. з заводських воріт вийшли перші машини серійного виробництва. Першу машину збирала бригада слюсарів під керівництвом Леоніда Кіндратовича Овчаренка: Олександр Веретенников, Семен Пекаровський, Петро Пень. Складання першої партії автонавантажувачів проводилося на металевих козлах, так званим бригадно-індивідуальним методом. Кожна бригада складала автонавантажувач від початку і до кінця.
