На зображенні - свердлувальниця в цеху Львівського заводу автонавантажувачів, заводу, створеного 1948 р. на базі заводу газової апаратури. Завод «Укргазапарат» нагадував скоріше напівкустарні майстерні. Тоді тут існували тільки дрібні виробничі цехи: механічний, складальний, ливарний, емальовий. Загальна площа виробничих та допоміжних цехів складала усього 17.000 кв. м. Невеликою була також кількість металообробного обладнання – 135 одиниць. Коли 24 квітня 1948 р. вийшла постанова «Про організацію масового виробництва автонавантажувачів для механізації вантажно-розвантажувальних робітна транспорті і в промисловості», стало зрозуміло, що на заводі суттєво не вистачає потужностей для організації такого грандіозного виробництва. Не було ні інструментального, ні ремонтного, ні ковальського цехів. Потрібні були технологи та конструктори, на яких покладалася задача по розробці технологічних процесів, креслень оснастки, засобів механізації. Була гостра нестача слюсарів, токарів, електрогазосварювальників, термістів, ковалів, формувальників. Потрібні були інженери-технологи, конструктори, спеціалісти ливарного виробництва. Поряд з підготовкою кадрів розпочалася реорганізація і будівництво нових цехів. В той час завод продовжував випускати газові плити. Один за одним почали з'являтися цехи: інструментальний, ремонтно-механічний, ремонтно-ливарний. Тепер можна було приступати до виготовлення інструменту, пристроїв, штампів. У цехах переставляли існуюче обладнання, замінювали непотрібні верстати новими. Лише в 1949 р. з числа висококваліфікованих робітників було підготовлено 10 майстрів, 7 нормувальників. Підвищили свої технічні знання 24 інженери, 12 техніків і 20 майстрів. Відчутну допомогу в підготовці кадрів подавало заводові Львівське технічне училище №8, яке готувало слюсарів, токарів, формувальників.
