У 1890 р. за висновками Окружної шкільної ради, яка ствердила надзвичайну переповненість львівських шкіл та нестачу шкільних приміщень, Міська рада Львова постановила, зокрема, відкрити нову школу, що отримала назву Міської народної школи ім. Станіслава Сташиця. Упродовж першого навчального року школа, де тоді навчалося 158 учнів, містилась в орендованих приміщеннях на вул. Костюшка, 6. Навчальним процесом керували 8 вчителів включно з директором Августом Завадським. Наступний навчальний рік в школі ім. Сташиця розпочався вже у новому будинку, спорудженому 1892 р. за проектом архітектора Юліуша Гохбергера на вул. Скарбківській, 45 (тепер вул. Лесі Українки) на розі вул. Підвальної, 17. До науки приступили 357 учнів. Один з класів був переведений зі школи ім. Чацького, в цьому ж році Окружна шкільна рада перевела до будинку зі школи ім. Шашкевича ще й доповнюючий курс для ремісничої молоді. Після ІІ Світової війни став одним з корпусів Українського поліграфічного інституту ім. І. Федорова (тепер Української академії друкарства.). <em>Ірина Котлобулатова</em>