Комплекс будівель бернардинського монастиря (костел Св. Андрія, монастирські будівлі, дзвіниця), оточений потужним оборонним муром, являв собою важливий елемент оборонної системи міста. Наприкінці ХІХ ст. перед східним відрізком муру навпроти вул. Личаківської збудували пожежну стражницю. Її функції втратили свою актуальність з побудовою нової споруди Пожежної команди на межі вул. Підвальної та пл.Стрілецької. В кінці 20-на початку 30-х років ХХ ст. з метою впорядкування території та створення нової площі міською радою було вирішено знести застарілі будівлі. Саме тоді відкрився фрагмент спотвореного часом та багаторазовими перебудовами старовинного міського муру. Із зносом давньої стражниці, мурованої огорожі костелу Кларисок та впорядкування трамвайної колії між вулицями Личаківською, Чарнецького (тепер Винниченка) та пл. Бернардинською (тепер Соборною) вивільнилась площа, що отримала назву на честь архієпископа Вл.Бандурського (1933 р.), тепер - пл. Митна. В 1976-77 рр. для впорядкування транспортних потоків під площею (в той час - пл. Радянська) було збудовано підземний перехід, що надало можливість повністю відкрити та реставрувати давню Глинянську вежу (1618 р.), що провадила колись до бернардинського монастиря з Глинянського тракту.
Ключові слова:
Оборонний мур, фрагмент костелу Св. Андрія ордену бернардинців
