Коментує Наталія Триліська:

“У 1966 році я, 18-річна дівчина, закінчила Київське музичне училище (зараз Київський інститут мистецтв) імені Р. М. Глієра по класу фортепіано і за направленням (тоді треба було два роки відпрацювати в музичній школі Київської області) почала викладати фортепіано в місті... Чорнобиль. У той час будівництво атомної станції було тільки в проєкті. Жила зі своєю однокурсницею в сільській хаті, де побутові вигоди були відсутні.

П’ять днів на тиждень я працювала в школі, а на вихідні їздила в Київ, де брала приватні уроки у своєї вчительки. Тоді найбільшою моєю мрією було продовжити навчання в консерваторії (в 1969 році я таки вступила до омріяного вишу). Взимку їздила до Києва автобусом, який долав відстань в один бік за чотири години. А влітку на дорогу витрачала дві години, бо пливла Дніпром на катері з підводними крилами «Метеор» (був такий річковий транспорт). В один з таких приїздів до Києва на набережній Дніпра і зроблено цей знімок.

Пальто, в якому я на фото, було придбане в ЦУМі на Хрещатику”.

Фотографію надала Наталія Триліська.