Коментує Тетяна Вакуленко:

“Мій батько Віктор Макарович Корнієнко на відпочинку за путівкою від заводу імені Артема. Багато моїх родичів працювали на цьому заводі, їхній спільний трудовий стаж налічує 111 років. На заводі була така практика: привозили одяг, і деякі робітники могли його купити. Оскільки тато був «обличчям заводу», то йому завжди діставалися привізні речі.

Одяг батько купував у Прибалтиці, плащ у нього був з НДР. Капелюхи продавалися всюди, в усіх універмагах. Вони зазвичай були тільки трьох кольорів та фасонів, але купити їх можна було. Чорні капелюхи були в дефіциті, переважали бежеві, сірі та коричневі. У тата також був тірольский капелюх у клітинку”.