Вокзал станції Львів споруджений за проектом, виконаним ще в 1890 р. <br />

професором Промислової Школи, відомим архітектором <br />

Владиславом Садловським на підставі даних, зібраних директором залізниці<br />

Людвіком Вежбицьким. В роботі над проектом брали активну участь <br />

досвідчені залізничники Ю. Висоцький, Ф. Рибіцький, старші комісари <br />

Е. Ципріан та А. Зазуля, архітектори А. Захарієвич, К. Жечицький, <br />

Г. Яблонський, Ю. Горнунг, І. Кендзерський, Т. Тальовський. У 1902 р. <br />

розпочато побудову цього взірцевого об’єкта, яку здійснювала будівнича <br />

фірма І. Левинського, А. Захаревича та Ю. Сосновського. Монументальна <br />

споруда Головного Вокзалу, збудованого із використанням найновіших <br />

досягнень техніки, була передана місту до експлуатації 26 березня 1904 <br />

р. Цього ж дня відбулося посвячення та урочисте відкриття одного з <br />

найбільших та найгарніших вокзалів тогочасної Європи. Все, що оточувало <br />

пасажира в будинку вокзалу, створювало відчуття комфорту. Безперечно, <br />

тогочасний львівський Головний вокзал був взірцем єдності мистецтва та <br />

технічного прогресу, що на багато років зробило його улюбленим об’єктом <br />

фотографування. Будівлі вокзалу були частково знищені в 1915 р. під час <br />

відходу російських військ зі Львова. Багато пошкоджень отримав вокзал <br />

під час боротьби за Львів у 1918–1919 рр., під час драматичних подій <br />

польсько-української війни; його повна відбудова закінчилася тільки в <br />

1930 р., власне, тоді він став триповерховим. 1 вересня 1939 р. Головний<br />

Вокзал був практично знищений німецькими авіабомбами. 150 км <br />

залізничних колій на площі 270 га перетворилися на руїни. Була <br />

зруйнована товарна станція, розірвані залізничні телефонні дроти, <br />

зруйновані станції Клепарів та Підзамче. у 1940 р. було споруджено <br />

тимчасовий вокзал, у 1941 р. було виділено 1 млн. крб. на відбудову <br />

вокзалу. 22 червня 1941 р. залізничну станцію і депо знову бомбардували,<br />

що спричинило часткову руйнацію. Головний будинок вокзалу було <br />

відбудовано під час окупації. Після закінчення війни 6 000 людей <br />

працювали на відбудові, відновлювався напівзруйнований головний будинок,<br />

два локомотивних депо, завалені підземні переходи до перонів, ферми <br />

дебаркадера. У квітні 1945 р. урядом було прийнято спеціальну постанову <br />

"Про відбудову і розвиток промисловості, транспорту і міського <br />

господарства міста Львова". В постанові, серед інших, висувалися вимоги <br />

відбудови пасажирського вокзалу до жовтня 1946 р. відбудова була <br />

здійснена в установлений термін, начальником Львівської залізниці в цей <br />

час (1940-1949) був Петро Касьянович Шахрай, до війни - начальник <br />

станції Одеса, заступник начальника служби руху Південно-Західної <br />

залізниці, начальник Донецької магістралі.