Шахта "Корсунська копальня" (пізніша назва – «Кочегарка») поблизу станції "Горлівка" Катеринославської залізниці Бахмутського повіту Катеринославської губернії.

Шахта побудована в 1871-1873 роках та введена в експлуатацію у січні 1874 р. З часом поблизу копальні виросло робітниче селище, яке на честь інженера Петра Горлова було назване Горлівкою (нині – місто Донецької області).

Спорудженням рудника займалося "Товариство південноросійської кам’яновугільної промисловості" - перша вугільна капіталістична компанія в центральному районі Донбасу, основний капітал якої становив 1,7 млн. руб. (в 1913 – 5 млн. руб.).

Корсунська копальня будувалася й експлуатувалася з урахуванням останніх досягнень гірничої справи. Вперше в гірничій практиці П. Горлов застосовує передову на той час систему видобутку кам’яного вугілля. Обладнаний новітнім механізмами, рудник став одним з найбільших вугільних підприємств Донбасу. У 1879 р. тут працювало більше тисячі шахтарів і було видобуто понад 3,6 млн. пудів вугілля. 

Станом на 1913 р. копальня видобувала 50 млн. пудів коксу на рік, річне виробництво становило 6,3 млн. рублів. На копальні працювало 4,4 тис. робітників. Про рівень механізації свідчить кількість машин – 55 парових та електричних двигунів загальною потужністю 9,2 тис. к. с.

В 2001 р. шахта ліквідована за планом закриття збиткових шахт в Донецькій області.