Вид Головного вокзалу з лівого боку періоду І Cвітової війни, це популярний випуск періоду російської окупації. Вокзал розпочав діяльність 26 березня 1904 р., в цей же день відбулося посвячення та урочисте відкриття одного з найбільших та найгарніших вокзалів тогочасної Європи. До 1892 р. залізниця була власністю акціонерного товариства ім. Карла Людвіга, до правління якого належало багато шанованих громадських діячів Львова та Галичини. Згодом Товариство передало уряду право експлуатації всіх побудованих товариством залізничних колій — 6 магістралей сполучали Львів з іншими регіонами Австро-Угорщини та Європи. Нова споруда залізничного вокзалу була збудована за проектом професора Промислової Школи, відомого архітектора Владислава Садловського. Авторство технічного опрацювання належало досвідченому залізничнику, який брав участь у побудові першого вокзалу (1861 р.), директору залізниці Людвіку Вєжбіцькому (кузену В. Садловського). Крім того, в роботі над проектом брали участь такі першокласні фахівці, як залізничники Юзеф Висоцкi, Францішек Рибіцкi, старші комісари Еміль Ципріан та Альбін Зазуля, архітектори Альфред  Захарієвич, Казімєж Жечицкi, Граціан  Яблоньські, Юзеф Горнунг, Ігнаци Кендзерскі, Теодор Тальовські. Проект реалізувала фірма архітекторів Івана  Левинського, Альфреда Захарієвича та Юзефа Сосновського. Львівський вокзал, один з яскравих зразків модного на початку ХХ ст. стилю сецесії, досі є предметом уваги мистецтвознавців та істориків.