На зображенні - група людей, звичайне групове фото; можливо, це люди, які разом працюють або навчалися. Ключ до ідентифікації надають підписи, які, на жаль, не вдалося повністю розшифрувати. <br />В центрі фото - людина з борідкою, в білій сорочці - професор доктор Адольф Бек (1863-1942), всесвітньовідомий фізіолог (тричі номінувався на отримання Нобелівської премії в галузі фізіології), "батько" львівської фізіології - фундатор новоствореної у 1894 р. кафедри фізіології лікарського відділення, львівської наукової школи фізіологів, в 1912/13 та 1914/15 роках - ректор університету, член Польської академії наук, почесний професор Лікарського відділу. В ніч з 19 на 20 червня 1915 р. він був арештований окупаційною російською владою. Після перебування в будинку Повітового кримінального суду, разом із 150 іншими військовими закладниками - громадянами Львова, був вивезений до Київа, де перебував без жодних засобів до існування до кінця 1917 р. А. Бек на все життя зберіг спогади про нелегкі роки заслання. В окупованому німцями Львові, виселений зі свого помешкання на вул. Асника (тепер вул. Богомольця) до гетто, доктор Адольф Бек покінчив життя самогубством у серпні 1942 р., передчуваючи приниження, знущання та нестатки. <br />Д-ра Бека оточують його колеги, лікарі медичного відділу львівського університету, керівники клінік. В підписах є інтервали, так що точно визначити особи досить важко, але варто розповісти про тих, хто сфотографований разом із д-ром Беком, дотримуючись того порядку написання, який присутній на фото. Кожний з цієї великої групи лікарів був видатним спеціалістом у своїй галузі. <br />Зліва направо: дерматолог Леон Кшеміцкі; доктор Валери Франковскі. <br />Далі: д-р Роман Ренцкі (1867-1941), визначний польський лікар, професор львівського університету; в 1897 р. розпочав роботу у Львові, спочатку асистентом клініки інтерністичної, від 1902 р. – доцент; від 1907 р. професор; в 1924-1926 – декан Лікарського Відділу університету; крім того керував відділом внутрішніх хвороб Загального шпиталю у Львові (1897-1920); у 1939 р. відправлений на пенсію радянською владою та арештований зі звинуваченням у фінансовій підтримці польських конспиративних організацій; професору Ренцкому вдалося уникнути смерті з початком ІІ світової війни, коли при відході радянських військ були знищені в’язні львівських в’язниць; через кілька днів, в ніч з 3 на 4 липня 1941 р. він був арештований німцями та без суду розстріляний на Вулецьких пагорбах в числі 25 польських професорів. <br />Д-р Теофіл Залевскі (1872-1953), визначний польський лікар-отоларинголог, в 1897 р. переїхав з Кракова до Львова та працював в хірургічній клініці; після навчання у Відні повернувся на попереднє місце праці; від 1917 р. – професор; від 1918 р. служив у війську польському, керував хірургічним відділом вогнепальних поранень голови та шиї у військовому шпиталі у Львові; службу закінчив у 1921 р. у ранзі полковника. У 1924 р. відкрив у спеціально обладнаному будинку на вул. Піярів, 6 (тепер це вул. Некрасова) отоларингологічну клініку на 40 місць; клініка була облаштована найсучаснішим обладнанням, тут працювали найкращі лікарі; в 1930 р. обраний сенатором Речі Посполитої. Від 1939 р. керував клінікою в Львівському державному медичному інституті; під час німецької окупації – керівник відділу у львівській лікарні. Після війни – у Вроцлаві, де був керівником клініки та кафедри отоларингології Лікарського відділу Вроцлавського університету.<br />Антоні Габришевскі (1864-1917), доктор медицини, ортопед, хірург, в 1897 р. переїхав до Львова з Кракова, де як доцент викладав анатомію в Школі Мистецтв. У Львові розпочав роботу у щойно створеній хірургічній клініці. Заснував перший у Львові приватний ортопедичний заклад з найсучаснішим обладнанням. Влітку працював на курорті в Івонічі. Його авторству належить унікальний «Анатомічний атлас», виданий у 1895 р. <br />Далі: доктор Анджей (Андреас) Гонька (пом. 1909 р.), доцент у професора Ридигєра, керівник університетської стоматологічної амбулаторії. <br />Ліворуч професора А. Бека - Влодзімєж Сєрадзкі (1970-1941), лікар, спеціаліст судової медицини; організотор та багаторічний, до самої смерті, керівник Закладу судової медицини у Львові. За його ініціативи у 1927 р. була створена хімічно-токсикологічна лабораторія, від 1899 р. професор Львівського університету; в 1924/1925 рр. ректор університету; кавалер французького ордену Почесного легіону; загинув у 1941 р. на Вулецьких пагорбах. <br />Праворуч д-ра А. Бека стоять керівник Дерматологічної клініки д-р Влодзімєж Лукасєвіч; військовий лікар Жерар Фестенбург;<br />Владислав Шимоновіч (1869-1939), визначний польський гістолог та ембріолог; професійну діяльність розпочав у 1895 р., від 1898 р. – професор, керівник Гістологічно-Ембріологічного Закладу Львівського університету, автор підручника, який видавався в 1901-1921 рр. п’ятьма різними мовами. В 1906/1907 рр. – декан Лікарського Відділу.<br />Далі: доктори Александровіч, Електоровіч, Еугеніуш Вайгєль;<br />Генрик Кунцек (1871-1928), польський скульптор, графік, живописець (вчився у відомого польського живописця С. Качор-Батовського, а також К. Ляшчки), лікар, публіцист; під час І світової війни був військовим лікарем, потім викладав анатомію у варшавській Школі Мистецтв. <br />Далі: Роман Баронч (1856-1930), визначний польський лікар вірменського походження, професор хірургії; після практики в хірургічній клініці краківського університету, лондонському шпиталі Св. Томаса, Загальному шпиталі у Львові, віденьському шпиталі Біллрота, розпочав у Львові приватну практику; один із засновників Загальної поліклініки (1886). <br />Далі: доктори Юзеф Якса Ханя-Дембіцкі, радіолог, автор рентгенапарату для потреб ветеринарії (1925); Ян Паннец; Казімєж Тшецєнєцкі; Тадеуш Ясіньскі.<br />Коментарі наших користувачів надали можливість корекції первісного тексту та висунення припущення щодо події, що спричинила фотографування групи першокласних львівських лікарів. Можливо, львівські лікарі сфотографувалися у 1907 р., коли у Львові відбувався VІІ з'їзд польських лікарів та природознавців.  <br />Дякуємо за уточнення нашим користувачам  Оксані Заячківській та Оксані Стадник. Коментар щодо доктора А. Гоньки додав наш користувач Володимир Гриновець, за що йому подяка.