Стилізована водонапірна вежа- один з трьох об'єктів , які залишилися від давньої Загальної крайової виставки 1894 р., вона у значно зміненому вигляді збереглася дотепер. За планом виставки це був об'єкт №32 площею 99,58 кв.м., збудований з каменя та цегли, розташований у південно-східній частині виставки. Первісний проект професора Юліана Захаревича опрацював архітектор Міхал Лужецький. Спорудили вежу будівничі Якуб Балабан та Влодзімєж Подгородецький. Вежа в середньовічному стилі була однією з оздоб виставки, але крім цього вона виконувала ще й важливу функцію. Водопостачання виявилося поважною проблемою для дирекції виставки, адже на цій території не було природних джерел та водоймищ. Найближче джерело, розташоване в парку Залізна вода, могло зебезпечити тільки постачання 300 куб.м. Вода була потрібна для фонтанів (10 куб.м.); забезпечення роботи парових котлів та виробництва штучного льоду (80 куб.м); для напування худоби, яка експонувалась у сільськогосподарських відділах виставки; для потреб ресторанів, кав'ярень та цукерень; для обслуговування туалетів та прибирання території; на непередбачені потреби - разом 400 куб.м. На 18-метровій вежі був встановлений водозбірник об'ємом 60 000 л., виконаний краківською фабрикою машин Леона Зеленевського. У 1970-х роках вежу пристосували для розташування кавярні "Вежа", яка була надзвичайно популярною, адже Стрийський парк в ті часи був улюбленим місцем недільного відпочинку львів'ян. Активно функціонували кавярні та ресторани "Лебідь", "Супутник", кінотеатр, дитячі атракціони, так що парк був привабливим місцем для будь-якого віку.
